15 лютого українці святкують
Стрітення Господнє. Після тривалої зими та тріскучих морозів з особливою
радістю усі чекають перемоги літа над зимою. Врешті приходить Стрітення і Зима,
яка в народній уяві поставала літньою жінкою, вперше зустрічається з Літом,
гарною, рум’яною дівчиною.
Релігія свята
Це свято має релігійну основу і відзначають його в пам’ять про те, як Свята
Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після
його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із
єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і
його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).
Діва Марія разом з Йосифом
принесла Ісуса до храму. Їх зустрів сивий Симеон, який чекав зустрічі з Господом
вже багато років.
Згідно з Євангелієм від
Луки, Симеон був праведником, але він так і не повірив у можливість народження
Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе
вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг
одержати тепер вічний спокій.
Перед смертю старець Симеон
сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння
спасіння людей».
Стрітення відзначають на
40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з
кінця V століття.
Народні традиції святкування
Корені цього свята уходять у
сиву давнину. За язичницьких часів Стрітення називалося іще як Стрічення,
Стріщення, Громниці, Зимобор. Головним дійством у цей день зустрічі двох стихій
було освячення вогню і води.
На стрітення ж припадає
середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. До
прильоту птахів ще далеко, а саме вони мають «принести весну з Ірію на своїх
крилах», але перші подихи теплого вітерцю починають гріти зиму.
Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет: ясна і тиха
погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер – погана ознака; відлига –
чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще
стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).
У церквах цього дня святять
воду і свічки. Такі свічки називають «громичними», бо їх ставили перед образами
під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.
Коли приходять із церкви в
день Стрітення, запалюють «громичну» свічку – «щоби весняна повінь не пошкодила
посіви і щоби мороз дерева не побив».
Освячену цього дня у церкві
воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у
найвідповідальніші моменти життя.
Стрітенські прикмети
● Якщо на
Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.
● Якщо сонце
ясне на Громницю буде, то більш, ніж перед тим, снігу випаде всюди.
● Як на Стрітення метіль
дорогу перемітає, то корм відмітає.
● Дуй не дуй, не до Різдва
йде, а до Великодня.
● Як капає зі стріх, так
капатиме з вуликів.
● Коли на Стрітення відлига
– пропаде ще весна надовго.
● Якщо на деревах іній –
зародить добре гречка й бульба.
● На дахах довгі бурульки –
стільки ще випаде снігу.
Немає коментарів:
Дописати коментар